Пора «найкоротшої тіні» Ростислава Слободенюка

16 березня «Літературна світлиця» Рівненської обласної бібліотеки  гостинно відчинила свої двері для шанувальників творчості нашого земляка, уродженця славного Полісся, Ростислава Слободенюка, який в ці березневі дні відзначив своє 60-річчя. Привітати поета прийшли колеги по перу, друзі та його родина.

Автор трьох поетичних збірок – «Шлях до себе» (1993), «Полотно» (2007), «Пора найкоротшої тіні» (2014), Ростислав Слободенюк народився в селі Мала Клецька Корецького району, яке впродовж життя стало для нього невичерпним джерелом натхнення, любові та снаги. Його життєве полотно вишивалося нитками «червоними і чорними», як і багатьох українців, чиї свідомі роки припали на час становлення Незалежної України.

Батьки Михайло Макарович та Ганна Архипівна власним прикладом виховували в  синові повагу до праці, вчили шанувати землю-годувальницю, оберігали в ньому почуття власної гідності та милосердя. Були горді за сина, коли в кінці 80-х – на початку 90-х він активно долучився до державотворчих процесів на Рівненщині: вступив до Товариства шанувальників української мови імені Тараса Шевченка, пізніше – до лав УРП, підрозділу українського козацтва «Волинська Січ». Були в його житті і незабутні восьме, дев'яте і десяте вересня тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ятого року – три дні Установчого з'їзду Народного Руху України за перебудову, на який зійшлися люди різного віку і різного чину з усіх кінців нашої землі. Серед запрошених був і Ростислав Слободенюк.  «Там, у Політехнічному, в залі, де відбувався З'їзд, і за вікнами, де три дні стояли з прапорами люди, вихлюпувалися думки і почуття, що визрівали в умах і серцях не одного покоління українських патріотів, а народилися в ті дні незабутні  – там билося серце України ….  Нерівно, пришвидшено, часом шалено. То був знак, що Україна – жива. Що вона прагне єдності і оновлення. Що вона вірить у свою зорю» (цитата з книги «Три дні вересня вісімдесят дев'ятого» – К.: 2000».

Потім були численні виступи під час проведення акцій – мітингів з нагоди вшанування загиблих борців за волю України, встановлення пам'ятників на місцях поховань, відзначення пам'ятних дат українського визвольного руху. Ростислав Слободенюк присвятив чимало сил боротьбі за українську національну символіку, встановленню історичної справедливості в питанні перейменування вулиць міста та області. Будучи депутатом першого скликання Рівненської міської ради у 1990 році, голосував за присвоєння нашому місту теперішньої його назви – Рівне. Побратими Ростислава, земляки ще досі згадують його полум'яні промови, натхненне поетичне слово, сповнене віри, надії, любові.

Про це та інше згадували під час спілкування присутні. Перше слово організатор заходу, завідуюча відділом абонементу Наталія Слимак надала редакторові поетичної збірки Ростислава Слободенюка – письменнику   Степанові Бабію. У вітальному виступі він  процитував своє «Слово редактора» з книжки «Пора найкоротшої тіні»:

«Отак приходить поет…Без літінституту, філфаку, без обтісувань у літстудіях…Через глибокі поліські нетрі, крізь випробовування в жорстоких життєвих перипетіях, переборюючи все, що ставало на заваді, гріючись рідним словом, любов'ю і перемогами, він з'явився перед нами сформований, природний, справжній, молодечий духом і непримиренний до неправди, національно гордий і незалежний. Несе те, що так необхідно нашій літературі, нашій душі, нашому утвердженню на цій згорьованій землі».    Степан Бабій відзначив, що в творчості Ростислава Слободенюка наше Полісся змальоване світлими барвами, без жалю й голосінь, нещасних лелек із підбитими крилами, як це здавна велося. Кожен клаптик землі, кожна травинка чи хмаринка, кожен спомин збагачують наш внутрішній світ, привертають увагу до краси нашого краю. Читаєш – і на згадку приходять слова поета: «Хочу України…»

Творчість Ростислава Слободенюка свідчить про те, що «прийшов поет, який знає чого він прийшов. Прийшов учень Шевченка, Лесі Українки, послідовник Василів – Симоненка і Стуса, побратим кращих сучасних українських поетів».

Степан Бабій запропонував представити збірку поезій Ростислава Слободенюка «Пора найкоротшої тіні» на здобуття літературної премії імені Олекси Стефановича.

Редактор збірки «Полотно», член НСПУ, кандидат філологічних наук Анатолій Криловець пригадав, як він вперше почув про Ростислава Слободенюка від Євгена Шморгуна, який у 90-ті очолював Рівненську обласну письменницьку організацію: мовляв, і чоловік надійний, і поет справжній. Кількома роками пізніше з приємністю зустрів високу оцінку першої збірки Ярославом Поліщуком, науковцем, ім'я якого добре відоме і в Україні, і за кордоном. У Ростиславові Слободенюку його вразила здорова амбіція селянина-господаря: все робити на совість. Що ж стосується віршів, то вони, на думку Анатолія Криловця, не роблені, а глибоко виболені:

Де древлянським князям на білизну
Льон вимінює в неба блакить.

«Поезія невистудженої пам'яті» (слово редактора – А.К.) Ростислава Слободенюка прагне зупинити щасливу мить, у ній – усвідомлення плинності, а відтак і самоцінності усього сущого.

Письменниця Анна Лимич наголосила на зрілості поезії автора, назвавши її серйозною, природною, істинно чоловічою поезією дорослої, сформованої людини, сильної, з міцним національним корінням.

Ірина Баковецька, яка в даний час виконує обов'язки голови Рівненської обласної організації НСПУ, сердечно привітала ювіляра з творчими здобутками та як дарунок заспівала повстанську пісню «Під губківським замком», а також внесла особливий колорит у дійство свята виконанням народної пісні «Ой нема того на селі», – пісні, що належить до фольклорної скарбниці Березнівщини. «Березову» тему продовжив автор, прочитавши вірш «Березовий сік», а в ньому такі слова:

Знов відпоює мати-береза
Мого серця озиму печаль.

Якось так ясно кожен відчув ту мить, освячену «дзвоном крапель»…

Тож особливо органічно і тепло долучилися добрі побажання від колег по творчості та друзів – журналістів і літераторів Миколи Берези та Юрія Берези. Щиро раділи успіху товариша Микола Кащук, Сергій Курінний, Василь Басараба – письменники, люди знані і талановиті, вірні в дружбі та щедрі на співучасть і підтримку.

Автор читав свої поезії, і крізь них проглядала особистість потужна і разом із тим скромна, вірний, люблячий чоловік, голова прекрасної родини, добрий син своєї держави, за якою болить його серце. А доки сонце Свободи сходить, селянський син приїздить на вихідні обробляти землю, як вчили його батьки – світлої пам'яті мама й тато; створює на своїй дідизні красу і затишок, разом зі своєю коханою дружиною Людмилою, дітьми і онуками будує малу Україну.

Було фото на згадку. На ньому – когорта достойних людей, які роблять те, що мають робити: довбуть «ту скалу», яку довбали до них Шевченко, Франко, Леся Українка, мільйони борців за вільну, гідну Україну – без будь-яких умов, компенсацій за втрачене здоров'я, а то і життя…

Директор бібліотеки, заслужений працівник культури, кандидат історичних наук Валентина Ярощук та її небайдужий колектив проводять велику роботу щодо популяризації талановитих людей Рівненщини: вивчають і систематизують твори письменників, науковців; організовують читання та виставки, конференції, семінари, зустрічі тощо. Щира їм за це вдячність. Творчою групою бібліотеки створено «Календар знаменних і пам'ятних дат Рівненщини на 2016 рік». Тож іще раз вітаємо ювіляра і – до нових зустрічей у «Світлиці»!

Зоя ДІДИЧ,
кандидат в члени
НСПУ

 

 

Пошук

Важливо знати…

160 років від дня народження Івана Франка

Детальніше...

160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), вченого, педагога, громадського діяча, засновниці українських жіночих організацій, члена Центральної Ради

Детальніше...

150 років від дня народження Миколи Василенка,

Детальніше...

145-річчя від дня народження Лесі Українки, видатної української поетеси, громадської діячки

Детальніше...

130 років від дня народження Марійки Підгірянки, української поетеси

Детальніше...

115 років від дня народження Валер’яна Підмогильного, українського письменника

Детальніше...

175 років від дня народження П.Тичини, українського письменника

Детальніше...

135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЙКИ ПІДГІРЯНКИ

Детальніше...

Голодомори в Україні

Детальніше...

Битва під Гурбами: довідка про битву .

Детальніше...

Берестецька битва матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Детальніше...

12 лютого 1945 року під час сутички зі спецзагоном НКВС загинув справжній патріот, борець за волю України Дмитро Клячківський (Клим Савур)
Детальніше...

17 лютого 1892 р. народився Йосиф Сліпий (Коберницький) – митрополит, кардинал і Патріарх УГКЦ. 
Детальніше...

Корисні посилання